Futura зібрана з об'ємів. Замість рівної стіни — десятки білих кубів, що виступають із площини на різну глибину: кожна квартира читається як окремий модуль, висунутий назовні, зі своїм світлом, склінням і власною лоджією. Фасад стає рельєфом зі світла й тіні, який змінюється протягом дня, — складний, але стриманий: уся ця пластика тримається в білому монохромі, тож ускладнення форми працює на спокій, а не на галас. За виглядом стоїть планувальна логіка. Поверхи чергуються: непарні (3, 5, 7) і парні (2, 4, 6) мають різні плани, тож виступні об'єми зсуваються з рівня на рівень. Саме цей зсув народжує піксельований силует — і водночас дарує квартирам приватні тераси на дахах модулів нижче. Помешкання — по п'ять на поверх, від компактних до просторих (49–83 м²) — розгортаються віялом навколо єдиного ядра. Перший поверх відданий вітрині: будинок зустрічає вулицю комерцією й тримає живий фронт променаду. Для Львова 2015-го це був погляд на роки вперед — саме тому Futura.